Курс 3. Трудовий договір з нефіксованим робочим часом

Урок 3. Чи є особливості звільнення та настання відповідальності
Вітаю, шановий слухачу! На цьому уроці розберемо особливості звільнення та настання відповідальності.
Відповідальність
Роботодавець може притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, якщо він відмовився виконувати роботу в базові дні та години. Не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, якщо він відмовився працювати за таких обставин:
- в цей час він хворіє чи виконує державні або громадські обов’язки;
- роботодавець повідомив про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Підстава — частина дев’ята статті 21-1 КЗпП.
Законодавці передбачили доволі суворі покарання для роботодавців, які порушуватимуть правила та зловживатимуть новою формою трудових відносин. Види порушень та штрафи на роботодавця — в Таблиці 3.
Таблиця 3
Відповідальність роботодавця за порушення норм щодо трудових договорів з нефіксованим робочим часом
Порушення |
Фінансова санкція |
Підстава |
Оформлення працівника за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, коли працівник фактично виконує роботу протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві |
10 мінзарплат, встановлених законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення; попередження для юросіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1—3 груп |
абзац другий частини другої статті 265 КЗпП |
Перевищення допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом |
3 мінзарплати, встановлені законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення |
абзац девʼятий частини другої статті 265 КЗпП |
Недостовірний облік робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи |
Зміна умов трудового договору
Працівник, що працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, має право звернутися до роботодавця з заявою про зміну умов трудового договору на роботу з повною зайнятістю або на умовах неповного робочого часу.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укласти строковий або безстроковий трудовий договір на умовах загальновстановленого в роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці (ч. 17 ст. 21-1 КЗпП).
Роботодавець повинен розглянути заяву та зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову (ч. 18 ст. 21-1 КЗпП). Якщо роботодавець відмовився укласти строковий або безстроковий трудовий договір, працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу (ч. 19 ст. 21-1 КЗпП).
Звільнення
Окрім загальних підстав для звільнення, що передбачає КЗпП, для працівників, що працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, у трудовому договорі можна встановити додаткові підстави для його припинення. Ці підстави пов’язані:
- зі здібностями чи поведінкою працівника;
- іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Підстава — частина 16 статті 21-1 КЗпП.
Якщо звільняєте за додатковою підставою, яку передбачили в трудовому договорі, в наказі про звільнення зазначте пункт трудового договору, що передбачає таку підставу для звільнення, та пункт 8 статті 36 КЗпП.