Курс 5. Оформляємо прийняття на роботу

Вітаємо, шановний слухачу! 

Працівники з інвалідністю — окрема категорія, до якої Вам варто поставитися особливо уважно. Інспектор праці обов’язково перевірить, як Ви працевлаштували особу з інвалідністю, чи дотримали передбачених законодавством пільг.

Отримайте належні документи

Давайте з’ясуємо, які документи одержати від працівника з інвалідністю при працевлаштуванні. 

Затребуйте документи, що передбачені КЗпП, та документи про умови роботи особи з інвалідністю.

Відповідно до статті 24 КЗпП при укладанні трудового договору громадянин зобов’язаний подати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• трудову книжку.

У випадках, передбачених законодавством, також подають:

• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);

• документ про стан здоров’я;

• інші документи.

Частина 6 статті 24 КЗпП забороняє укладати трудовий договір із громадянином, якому за медичним висновком пропонована робота протипоказана за станом здоров’я. Тому особа з інвалідністю при прийнятті на роботу має подати:

• довідку до акта огляду МСЕК;

• індивідуальну програму реабілітації інваліда.

Порядок та умови визначення потреб у зв’язку з інвалідністю встановлюють на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з урахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надають у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації й адаптації. Індивідуальну програму реабілітації мають обов’язково виконувати державні органи, підприємства, установи й організації (ст. 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII, далі — Закон № 875).

Якщо працівник не надасть довідки до акта огляду МСЕК про встановлення інвалідності та індивідуальної програми реабілітації, роботодавець не зможе забезпечити працівникові безпечні та нешкідливі умови праці. Особи, винні у порушенні вимог Закону № 875, несуть матеріальну, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність (ст. 42 Закону № 875).

З іншого боку, якщо роботодавець не знатиме про інвалідність працівника, то він не може нести відповідальності за те, що не створив спеціальних умов праці. 

Визначте, чи встановлювати випробування 

Тепер перейдемо до частого запитання Ваших колег: як правильно встановити випробування працівникам з інвалідністю. 

При прийнятті на роботу випробування не встановлюємо особам з інвалідністю, яких направили на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи (МСЕК) (ч. 3 ст. 26 КЗпП). 

Випробування не встановлюємо, якщо роботодавець приймає на роботу працівника з інвалідністю за направленням центру зайнятості.

Встановити випробування можемо, якщо особа з інвалідністю працевлаштовується самостійно. 

Розбираємося в темі далі.

Зафіксуйте робочий час з огляду на рекомендації МСЕК

Розберемося з Вами в ще одній проблемній кадровій темі — як встановити робочий час працівникам з інвалідністю, щоб дотримати законодавства.

Роботодавець зобов’язаний створити для працівників з інвалідністю пільгові умови праці та встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень. 

Залучати осіб з інвалідністю до надурочних робіт та робіт у нічний час можемо лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55, 63, 172 КЗпП).

Коли визначаємо режим роботи нового працівника з інвалідністю, звертаємо увагу на те, який робочий час вказала МСЕК в ІПР.

Часто медичні експертні комісії вказують в ІПР, що працівник може працювати за скороченим робочим часом, і припускаються термінологічної помилки.

Зауважте, маємо відрізняти скорочений робочий час від неповного.

Застосування скороченої тривалості робочого часу регулює стаття 51 КЗпП — час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Скорочену тривалість робочого часу встановлюємо:

• для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
• для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень;
• для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 № 163.

Також законодавство:

• передбачає скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо);
• надає право підприємствам запроваджувати скорочену тривалість за власний кошт.

Скорочену тривалість робочого часу для працівників з інвалідністю передбачає постанова Ради Міністрів СРСР «Про заходи з подальшого покращення використання праці пенсіонерів по старості та інвалідів в народному господарстві та пов’язані з цим додаткові пільги» від 14.09.1973 № 674 (далі — Постанова № 674).

Пільги, передбачені Постановою № 674, стосуються лише тих, хто працює на підприємствах, цехах, дільницях, призначених для використання праці осіб з інвалідністю. Так, для осіб з інвалідністю І-ІІ груп встановлюємо скорочену тривалість робочого часу одночасно за двох умов:

1) підприємство призначено для використання праці осіб з інвалідністю;

2) працівники працюють за шестиденним робочим тижнем: 6-годинний робочий день — 36 годин на тиждень (п. 6 Постанови № 674).

В інших випадках встановлюємо режим неповного робочого часу за домовленістю з працівником та відповідно до рекомендацій МСЕК.

Роботу з неповним робочим часом регламентує стаття 56 КЗпП. Вона передбачає, що за угодою між працівником і роботодавцем можемо встановити як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Запровадження неповного робочого часу на прохання особи з інвалідністю регулює частина 1 статті 172 КЗпП.

Неповний робочий час менший за встановлену законодавством нормальну тривалість робочого часу. За неповного робочого часу роботу оплачуємо пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Якщо в ІПР зазначено, що кандидат з інвалідністю може працювати за посадою на умовах «скороченого робочого часу», роботодавець на прохання працівника зобов’язаний установити неповний робочий час. Для цього кандидат вказує в заяві про прийняття, що просить прийняти з неповним робочим часом. Цю ж умову фіксуємо в наказі.

Давайте розглянемо зразок від авторів уроку. Не забудьте скачати.

Забезпечте трудові пільги

Переходимо з Вами до останньої частини нашого уроку. Ви вже знаєте, що працівники з інвалідністю мають чимало пільг та гарантій у сфері праці. Для Вашої зручності ми звели їх у таблицю.

Скачайте таблицю та використовуйте для аудиту пільг працівникам з інвалідністю на Вашому підприємстві. 

Ви дійшли до кінця уроку, вітаємо!