Курс 7. Оформляємо звільнення

Вітаю, шановний слухачу! Звільнення у зв’язку із закінчення строку трудового договору — поширена підстава звільнення, що містить пункт 2 статті 36 КЗпП України. З’ясуймо, як оформлювати цю процедуру.

Опановуємо базові правила

Насамперед зазначимо, що наказ про звільнення у зв’язку із закінченням строку договору видавати обов’язково, навіть якщо у наказі про прийняття вказали дату, до якої працюватиме строковик. Трудовий договір не припиниться автоматично. Без наказу про звільнення строковий трудовий договір перетвориться на безстроковий, а «строковик» — на постійного працівника.

Цитата: Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. ч. 1 ст. 39-1 КЗпП

Працівник не ініціює звільнення через закінчення строку трудового договору. Тому заяву про звільнення не подає.

КЗпП не зобов’язує роботодавця попереджати строковика про звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Якщо з працівником уклали строковий договір на визначений строк, то дату закінчення строку трудового договору зазначили у заяві працівника та у наказі про прийняття на роботу.

Інша справа, якщо строковика прийняли на час виконання певних робіт, і на день укладання строкового трудового договору було невідомо, коли він закінчиться.

Приклад. Прийняття строковика на час збирання урожаю

Строковика прийняли на час збирання врожаю яблук. Безпосередній керівник працівника в доповідній записці на ім’я керівника підприємства визначить, коли закінчиться робота  і коли можливо звільнити строковика. 

Приклад. Прийняття строковика на час опалювального сезону

Строковика прийняли на час опалювального сезону. Роботодавець визначає наказом дату закінчення опалювального сезону, виходячи із середньодобової температури, і, відповідно, дату звільнення строковиків. У цьому випадку підстава для наказу про звільнення — наказ про закінчення опалювального сезону.

Якщо працівника приймали за строковим договором на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, то у підставі наказу про звільнення зазначте:

• реквізити наказу про прийняття на роботу — якщо основна працівниця вирішила стати до роботи після закінчення відпустки;
• реквізити наказу про припинення відпустки — якщо основна працівниця вирішила достроково стати до роботи після відпустки.

Перед тим, як видавати наказ про звільнення, перевірте, чи не має у штатному розписі вакансій для строковиків.

Якщо є — письмово запропонуйте вакансії

Якщо працівник згоден — переведіть на іншу посаду.

Розбираємося, як звільнити працівника, який хворіє чи перебуває у відпустці

КЗпП забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників під час тимчасової непрацездатності або відпустки (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Однак звільнення у зв’язку із закінченням строку договору не належить до підстав звільнення з ініціативи роботодавця. Отже, зазвичай роботодавець має право звільнити працівника, який перебуває у відпустці чи хворіє. Якщо вчасно не звільнить — працівник стане постійним і в подальшому роботодавець має право звільнити тільки з інших підстав, передбачених КЗпП. 

Є винятки. Статті 184 і 186-1 КЗпП встановлюють захищені категорії працівників, яких роботодавець має право звільнити після закінчення строкового договору тільки з обов’язковим працевлаштуванням, зокрема:

• вагітна,
• жінка, яка має дитину віком до трьох років,
• одинока мати, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,
• батько, який виховує дитину без матері, зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі,
• опікун (піклувальник),
• один з прийомних батьків,
• один з батьків-вихователів.

На період працевлаштування за ними зберігають середню зарплату, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Обов’язкове працевлаштування реалізують через звільнення за переведенням, на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП.

На практиці роботодавцям рідко вдається знайти підприємство, на якому погодяться прийняти за переведенням, наприклад, жінку, яка перебуває у відпустці до трьох років. У цій ситуації оптимальне рішення — вирішувати питання з працівницею, коли в неї закінчиться відпустка, наприклад:

• перевести працівницю, за її згодою, на іншу посаду;
• домовитися про звільнення за іншими підставами, наприклад, за угодою сторін;
• звільнити у зв’язку зі скороченням чисельності та штату.

 

Оформляємо наказ, робимо запис до трудової книжки, завершуємо особову справу

Якщо вакансій немає або працівник не згоден на переведення, готуйте наказ про звільнення за типовою формою П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, або за формою, відмінною від типової.

Зазначте в наказі:

• дату та підставу звільнення;
• кількість невикористаних днів щорічної відпустки та додаткової відпустки на дітей, за які працівнику слід виплатити грошову компенсацію, або кількість використаних наперед днів щорічної відпустки, за які бухгалтерія утримає кошти із зарплати (ст. 22, 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

Зареєструйте підписаний директором наказ у Журналі реєстрації наказів із кадрових питань тривалого строку зберігання. Ознайомте працівника з наказом під підпис. Зробіть з наказу копію,  засвідчте її. Нижче тексту наказу ліворуч проставте відмітку про засвідчення копії. Складники відмітки:

Згідно з оригіналом

Інспектор з кадрів

Добривечір   Валентина ДОБРИВЕЧІР

10.01.2024

Проставте відбиток печатки відділу кадрів або печатки «Для копій».  Отримайте підпис працівника у відмітці про отримання копії на оригіналі наказу.

Роботодавець має в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, провести розрахунок, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігає  працівник (ч. 1 ст. 47 КЗпП). 

Порада: у день звільнення проведіть повний розрахунок з працівником, щоб не виникли підстави для відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.

Вносіть запис про видачу трудової книжки в Книгу обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. Якщо роботодавець не зберігає трудову книжку працівника, запис про звільнення внесіть за його бажанням (ч. 3 ст. 48 КЗпП).

Внесіть запис про звільнення до трудової книжки та особової картки П-2 в день звільнення працівника. Підстава для запису — наказ про звільнення (п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мін’юсту від 29.07.1993 № 58).

Позначте звільнення в особовій картці П-2:

Дата і причина звільнення (підстава) 16.04.2020, у зв’язку із закінченням строку трудового договору, пункт 2 статті 36 КЗпП України, наказ від 15.04.2020 № 49-к/тр.

Порада: якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення — надішліть йому повідомлення про необхідність отримати трудову книжку, щоб не наразитися на звинувачення у затримці її видачі. Таке порушення зобов’яже роботодавця виплатити працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 КЗпП). До повідомлення додайте копію наказу про звільнення та повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні.

Якщо трудову книжку зберігає працівник, надішліть лист, в якому повідомте працівника про звільнення. До листа додайте копію наказу про звільнення та повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні.

Одержання трудової книжки працівник двічі засвідчує підписом:

1) в особовій картці (типова форма П-2);

2) у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (п. 7.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58).

Завершіть особову справу звільненого працівника в поточному діловодстві.