Курс 7. Оформляємо звільнення

КЗпП оперує різними термінами, коли йдеться про припинення трудових відносин. Визначимо, що стоїть за кожним із них

1. Опануйте термінологію

Коли звільняємо працівників, оперуємо термінологією трудового права: припинення трудового договору, розірвання трудового договору, припинення трудових відносин, звільнення з роботи тощо. Але чи тотожні поняття і що за ними криється?

Термін «припинення трудового договору» — узагальнений, ширший за обсягом й охоплює всі підстави припинення трудових відносин, передбачені КЗпП та іншими законами.

Розірвання трудового договору — це лише частина випадків припинення трудового договору, яке ініціює одна зі сторін трудового договору (працівник або роботодавець) або треті особи (суд, профспiлки тощо).

Звільнення — термін, якому відповідає процедура оформлення припинення трудових відносин. Цей термін застосовують до всіх випадків припинення трудового договору. Є виняток — з працівником, який помер, трудовий договір припиняють, але слово «звільнення» не застосовують.

Тобто припинення трудового договору завжди означає припинення трудових відносин, яке відбувається шляхом звільнення.

Наука трудового права виокремлює кілька підходів до класифікації підстав припинення трудового договору. Однак ми використаємо найпростішу, засновану на структурі КЗпП. Це допоможе чітко зрозуміти особливості припинення трудового договору в тих чи тих випадках.

Звільнення з ініціативи працівника

Таке звільнення відбувається за двома підставами:

розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника	ст. 38 КЗпП
розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника	ст. 39 КЗпП

Припинити трудові відносини за вказаними підставами не завадять ані тимчасова непрацездатність працівника, ані виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть призов/вступ на військову службу чи перебування працівника у відпустці.

Звільнення з ініціативи роботодавця

Коло підстав для звільнення з ініціативи роботодавця значно ширше і поділяється на основні та додаткові. Щоб вам було зручно, ми звели у таблицю підстави розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності.

На відміну від звільнення з ініціативи працівника, звільняти з ініціативи роботодавця у мирний час не допустимо в період тимчасової непрацездатності працівника (окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період його перебування у відпустці. Єдиний випадок, коли ця заборона не діє, — це повна ліквідація підприємства, установи, організації.

КЗпП встановлює додаткові обмеження для випадків звільнення з ініціативи роботодавця, визначаючи:

• перелік підстав для звільнення, що застосовують тільки за умови, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (п. 1, 2, 6 ст. 40, п. 4, 6 ст. 41 КЗпП);
• підстави звільнення, які потребують попередньо одержати згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43 КЗпП);
• категорії працівників, щодо яких діє обмеження на звільнення.

На час воєнного стану законодавство встановлює спеціальні правила. Про них — у лекціях щодо конкретних підстави звільнення

Припинення трудового договору з інших підстав

До останньої групи увійшли найрізноманітніші підстави:

• такі, що потребують взаємної домовленості сторін;
• пов’язані із відмовою працівника продовжувати роботу;
• коли ініціатором звільнення фактично виступають треті особи тощо.

2. Оформте кадрові документи

Процедури звільнення та зразки кадрових документів вас чекають у наступних лекціях теми. Проте є загальні правила, яких маєте дотримувати, коли оформлюєте звільнення.

Після того, як роботодавець підпише наказ про звільнення, оформте кадрові документи.

Запис до трудової книжки

У день звільнення вносьте належні записи про звільнення до трудової книжки:

• на вимогу працівника, якщо трудову книжку зберігає працівник;
• обов’язково, якщо трудову книжку зберігає роботодавець.

Підстава — пункт 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція № 58), стаття 48 КЗпП.

Перевірте за особовою карткою П-2, чи всі записи про переведення є в трудовій книжці. Зазирніть до розділу заохочень трудової книжки. Якщо на підприємстві вносили записи до нього — також засвідчте записи підписом і за наявності — печаткою.

Копія наказу про звільнення

Виготовте копію наказу (розпорядження) про звільнення. Видати копію цього документа маєте незалежно від підстави звільнення.

Особова картка

У графі «Дата і причина звільнення (підстава)» особової картки працівника за формою П-2, зазначте дату та причину припинення трудового договору, дату й номер наказу.

У графі «Працівник кадрової служби» особової картки працівник, відповідальний за кадрове діловодство, зазначає свою посаду, ім’я та прізвище, ставить особистий підпис.

Працівник ставить підпис у графі «Підпис працівника». Цю графу заповнюють лише при звільненні.

Особова справа

Якщо вели особову справу, долучіть до неї заяву та засвідчену копію наказу про звільнення. Вкажіть про заяву та наказ у внутрішньому описі документів особової справи, оформте підсумковий запис про кількість документів, вміщених до особової справи. Відповідальна особа засвідчує підписом підсумковий запис та зазначає дату.

3. Проведіть розрахунок, видайте трудову книжку та копію наказу про звільнення

У день звільнення бухгалтер виплачує працівнику належні суми та письмово повідомляє працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні; зазначає окремо кожний вид виплати (основна та додаткова зарплата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору та відповідно до законодавства, зокрема при звільненні) (ч. 1 ст. 116 КЗпП).

Видайте працівнику трудову книжку, якщо зберігали її на підприємстві. Про те, що працівник одержав трудову книжку, він розпишеться двічі:

• в особовій картці (типова форма П-2);
• Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Видайте працівнику засвідчену копію наказу про звільнення. Про те, що працівник отримав копію, поставить підпис на наказі про звільнення.

Якщо працівник не прийшов до відділу кадрів у день звільнення — з’ясуйте телефоном причину. У день звільнення надішліть йому листа із нагадуванням, щоби прийшов за трудовою книжкою або прислав заяву, за якою адресою йому надіслати трудову (п. 4.2 Інструкції № 58). Також до листа вкладіть засвідчену копію наказу про звільнення та повідомлення про нараховані й виплачені належні працівнику кошти.